«Всі помилки в житті, які ви зробите або зробили, або від нестачі скромності, або від нестачі вдячності»
Петро Кульпа
Це, між іншим, у розмові про психологічну місію, якщо можна так висловитися чина королеви (короля) у Великій Британії щодо іншої інституції в країні – до прем'єр-міністра, який у цій країні наділений всією повнотою влади.
Але нам, звичайним обивателям, які не мають милості знати і дякувати своїй королеві, теж є над чим замислитися.
Людина рухається по деякій синусоїді, і найсильніша вона у цьому сенсі у тому місці, де вважає себе внизу, т.к. там унизу вона змушена бути скромною, і коли їй подають руку, неминуче вдячна.&n
... Читать дальше »
«Все ошибки в жизни, которые вы сделаете или сделали или от недостатка скромности, или от недостатка благодарности»
Пьотр Кульпа
Это, между прочим, в разговоре о психологической миссии, если можно так выразиться чина королевы (короля) в Великобритании по отношению к другой институции в стране – к премьер-министру, который в этой стране наделен всей полнотой власти.
Но нам, обычным обывателям, не имеющим милости знать и благодарить свою королеву, тоже есть над чем задуматься.
Человек двигается по некой синусоиде и наиболее силен в этом смысле он в том месте, где считает себя внизу, т.к. там внизу он вынужден быть скромным и, когда ему подают руку, неи
... Читать дальше »
Ще одна програма, записана ще до повномаштабної війни в Україні, розпочатої країною-терористом Росією 24 лютого 2022 року.
Спочатку планували тему: "Дисципліна й правила", але багато уваги у 2-й половині лідерству, тому тему трохи підкоректувала.
Чим це може бути корисним батькам й під час війни?
Відносини з часом важливі у будь-які часи, й основний наратив передачі - це настанови проти гри, засвоїти правила й режимні моменти граючись набагато легше й цікавіше, особливо дітям. У передачі розказуємо з Дариною про наш досвід й наші ігри, що нам допомагали.
Що ще важливого мені б хотілося додати: режимні моменти - це те, що може допомагати справлятися з трив
... Читать дальше »
«Если бы у русских мужчин яйца были как у иранских женщин, то война давно бы кончилась», - поделился со мной литовский друг в Германии.
Но им такое и не снилось.
Я уже молчу о прелестях украинских мужчин, которые пошли защищать Украину. Украинцы подняли планку не только на Родине, но и во всем мире. Они восстановили моду на честность, мужество и смелость, моду на сознательный выбор, моду на свободу, гражданскую позицию, патриотизм, выбирая ценности ценой своей жизни.
В моде герои. Герои в почете во всем мире. Наши герои. Они, прежде всего, в почете у наших украинских девушек.
А девушки, которые выберут российских «беженцев» или украинских п
... Читать дальше »
«Якби у російських чоловіків яйця були як у іранських жінок, то війна давно би скінчилась», - поділився зі мною литовський друг у Германії.
Але їм таке і не снилося.
Я вже мовчу про принади українських чоловіків, які пішли боронити Україну. Українці підняли планку не тільки на Батьківщині але в усьому світі. Вони відновили моду на чесність, на мужність і сміливість, моду на свідомий вибір, моду на волю, громадянську позицію, патріотизм, обираючи цінності ціною свого життя.
У моді герої. Герої в пошані у всьому світі. Наші герої. Вони насамперед у пошані у наших українських дівчат.
А дівчата, що оберуть російських «біженців» чи у
... Читать дальше »
Именно этот вопрос стоит задать себе и задавать чаще. Вообще этот пост – сплошной вопрос)
Что дальше, после войны? Что я буду делать, когда это все кончится и жизнь начнет возвращаться в свою колию?
Кем я был(а) и кем я хочу быть? Как изменились мои планы, и я сам, что переоценено? Что пришлось поставить на паузу, и, я точно знаю, хочу снова продолжить делать?
Возможно. Что я понял о себе нового? Что действительно вышло на первый план и стало ценным? На что я не решался, а теперь нет причин не делать? Что еще я хочу успеть в жизни? И кем я точно еще хочу стать?
«Возможно, этот путь не будет пройден весь, но. Я уверен и хочу по нему шагать,
... Читать дальше »
Саме це питання варто собі задати й задавати частіше. Взагалі цей пост – суцільне питання)
Що далі, після війни? Що я буду робити, коли це все скінчиться й життя почне повертатися до своєї колії?
Ким я був(ла) й ким я хочу бути? Як змінилися мої плани, й я сам, що переоцінено? Що прийшлося поставити на паузу, і, я точно знаю, хочу знову продовжити робити?
Можливо. Що я зрозумів(ла) про себе нового? Що дійсно вийшло на перший план й стало цінним? На що я не наважувався, а тепер немає причин не робити? Що я ще хочу встигнути у житті? Й ким я точно ще хочу стати?
«Можливо цей шлях не буде пройдений весь, але. Я впевнений і хочу їм ступити, новою для мене дорогою, де більше
... Читать дальше »
#ольгаливицкая
Наш первый "блин" наконец-то приготовился, и даже подгорел. "Этот проект не своевременен", - скажите вы. И будете, безусловно, правы. Но это видео и еще одно мы записали год назад, и подходящего времени уже точно не будет.
.
https://t.me/ol_livitskaya
https://www.instagram.com/ol.livitskaya
https://www.facebook.com/Livitskaya
.
#воспитание #детскаядружба #психология #youtube
Колись тато, приїхавши з Києва після зборів РУХу, привіз ідею, що треба переходити на українську мову у родині. Нічого не сказали, нічого не спитали, нічого не пояснили. Перейшли. Можливо пояснили старшому братові, можливо мене вважали замалою, що я не зрозумію. Та без пояснень гірше. Не пам’ятаю, скільки років тоді мені було, але пам’ятаю, що коли я зверталась до батьків російською, вони робили вигляд, що мене не було. І ще пам’ятаю, … що після цього не любила українську мову й літературу у школі. Але яку гарну ідею привіз батько з Києва, які гарні часи настали для нашої країни – самоствердження й відродження!
Впевнена, якби батьки просто жили цими ідеями і в
... Читать дальше »
Когда-то папа, приехав с Киева после собрания РУХа, привез идею, что нужно переходить на украинский язык в семье. Ничего не сказали, ничего не спросили, ничего не объяснили. Перешли. Возможно объяснили старшему брату, возможно меня посчитали маленькой, что я не пойму. Но без объяснений хуже. Не помню, сколько лет тогда мне было, но помню, что когда я обращалась к родителям на русском, они делали вид, что меня не было. И еще помню, что после этого не любила украинский язык и литературу в школе.
Но какую хорошую идею привез отец из Киева, какие хорошие времена наступили для нашей страны – самоутверждения и возрождения! Уверена, если бы родители просто жили этими идеями и воплощали их постепенно в ж
... Читать дальше »