Психологической центр "Источник"

2023

StillnessDeep — Tue, 03 Jan 2023 02:22:29 GMT

#livitskaya

Хай стане роком здійснення бажань кожного!
А оскільки бажання у нас на всіх одне, воно неодмінно здійсниться.
Перемога!
.
#переможнийРік

З НОВИМ 2023 РОКОМ!

StillnessDeep — Tue, 03 Jan 2023 02:18:05 GMT

#livitskaya

Напередодні кожного Нового року я запитую себе: «Цікаво, де і з ким я зустрічатиму наступний новий рік?».
Багато хто з нас опинився там, де не міг припустити. На жаль. Вимушено. Багатьом із нас зараз хочеться лише одного: Перемоги, якнайшвидшої перемоги.
Складно зараз побажати чогось іншого та більшого. Це як необхідна і достатня умова, за якої життя знову рушить уперед і піде в ногу з часом. Для когось воно зупинилося. Хтось знайшов себе нового і в новому, щоб залишатися частиною народу і робити свій посильний внесок у спільну перемогу.
Хтось робить неймовірне, щодня, і ми називаємо їх не інакше як наші Герої та Боги! Наше ЗСУ!
Ми здобули в корінні нашу силу, об'єдналися проти спільного ворога, нарешті згадали, хто ми і знайшли своє місце серед інших. Все тільки починається! Перемога за нами! Ціна велика та ще не вся заплачена, на жаль. Але перемога скоро, а ми щодня наближаємо її, хто чим може!
.
https://t.me/ol_livitskaya
https://www.instagram.com/ol.livitskaya
https://www.facebook.com/Livitskaya
.
#перемога #війна #радість #новийгод #бажання #ольгалівицька

С НОВЫМ 2023 ГОДОМ!

StillnessDeep — Tue, 03 Jan 2023 02:15:04 GMT

#livitskaya

В канун каждого Нового года я спрашиваю себя: «Интересно, где и с кем я буду встречать следующий новый год?».
Многие из нас оказались там, где не могли предположить. Увы. Вынужденно. Многим из нас сейчас желается лишь одного: Победы, скорейшей победы.
Сложно сейчас пожелать чего-то другого и большего. Это как необходимое и достаточное условие, при котором жизнь снова двинется вперед и пойдет в ногу со временем. Для кого-то она остановилась. Кто-то нашел себя нового и в новом, чтобы оставаться частью народа и вносить свой посильный вклад в общую победу.
Кто-то делает невероятное, каждый день, и мы называем их не иначе как наши Герои и Боги! Наше ЗСУ!
Мы обрели в корнях нашу силу, объединились против общего врага, наконец, вспомнили, кто мы и нашли свое место среди других. Все только начинается! Победа за нами! Цена велика и еще не вся заплачена, к сожалению. Но победа скоро, а мы каждый день приближаем ее, кто чем может!
.
https://t.me/ol_livitskaya
https://www.instagram.com/ol.livitskaya
https://www.facebook.com/Livitskaya
.
#победа #война #радость #новийгод #желание #ольгаливицкая

ПІДСУМКИ / ИТОГИ

StillnessDeep — Tue, 03 Jan 2023 02:08:15 GMT

#livitskaya

Вітання Вам з Новим роком!

В цьому році підсумовую так:

— Чому навчилася?
— Що нового про себе довідалась?
— За що цьому року вдячна?
— Чи була комусь корисна?
— Чим вдалося здвинути "стелю" вище?
— Чи навчилась просто радіти й буди вдячна за кожен день?

Бажання одне, все інше якось не дуже й бажається. Хоча звісно життя продовжується, і воно про все: і про смуток, і про радість!
.
#зНовимРоком ❄️
#ольгаливицкая
#підсумки

------

Поздравления Вам с Новым годом!

В этом году подвожу итоги так:

— Чему научилась?
— Что нового про себя узнала?
— За что этому году благодарна?
— Была ли кому-то полезна?
— Удалось ли сдвинуть "потолок" выше?
— Научилась ли просто радоваться и быть благодарной за каждый день?

Желание одно, все остальное не очень желается.
Но жизнь продолжается, и она про все: и поо грусть, и про радость!
.
#сНовымГодом ❄️
#итоги

ЧУДЕСА

StillnessDeep — Tue, 03 Jan 2023 02:05:32 GMT

#livitskaya

Почему детям так важно верить в чудеса?
Это дает им возможность преисполняться самых светлых чувств и мечтать. А мечты позволяют творить образ будущего, не просто будущего, а отличного от настоящего. А значит, делают автора таких фантазий, а еще лучше свидетелей воплощения этих фантазий в жизнь, волшебниками, способными влиять на обстоятельства своей жизни и жизни других. Волшебниками. Творцами. Авторами.
Сейчас украинским детям, по крайней мере тем, кто остался на территории Украины, под градом возможных бомб со звуками тревоги в воздухе и с тревогой в глазах родителей верить в чудеса куда сложнее.
Мне хочется верить, что способность фантазировать и мечтать отдельных детей сейчас немного спасает от суровой реальности. Хочется надеяться, что часть родителей оказались в ресурсе, чтобы подарить своим детям немного радости и маленькое чудо.
Но некоторым сложно. Наверное, тем, кто говорят с Богом или Дедом Морозом и просят чуда, главного чуда, а чуда не происходит и гул сирен по-прежнему раздается, а тревога углубляет морщины на любимом лице... Отдельным деткам, кто столкнулся с травмой, с горем, с потерей, сперва потребуется время залечить раны. Прошу о том, чтобы рядом оказались очень внимательные и любящие люди.
Почему взрослым так важно не потерять способность мечтать? Потому что это про образ будущего и его авторство тоже. Безусловно, сложно это делать, когда жизнь разрушена до основания бОльшими силами, и ее строить снова, но жизненно необходимо. Такая способность расширяет пределы картины мира, а значит делает невозможное возможным, позволяет увидеть возможности там, где прежде они даже не предполагались.
Итак, маленькое чудо для детей, чтобы они не потеряли эту способность - мечтать, и мечта для себя, чтобы невозможное прокладывало путь в настоящее. Надеюсь, вам это удалось или еще удастся. 1 января - прекрасное время для этого!
.
https://t.me/ol_livitskaya
https://www.instagram.com/ol.livitskaya
https://www.facebook.com/Livitskaya
.
#победа #война #радость #чудеса #фантазии #новийгод #мечта #ольгаливицкая

ДИВА

StillnessDeep — Tue, 03 Jan 2023 01:59:16 GMT

#livitskaya

Чому дітям так важливо вірити в дива?
Це дає їм можливість сповнюватися найсвітліших почуттів і мріяти. А мрії дозволяють творити образ майбутнього, не просто майбутнього, а відмінного від сьогодення.
Отже роблять автора таких фантазій, а ще краще свідків втілення цих фантазій у життя, чарівниками, здатними впливати на обставини свого життя та життя інших. Чарівниками. Творцями. Авторами.
Зараз українським дітям, принаймні тим, хто залишився на території України, під градом можливих бомб зі звуками тривоги у повітрі та з тривогою в очах батьків вірити у дива значно складніше. Мені хочеться вірити, що здатність фантазувати та мріяти окремих дітей зараз трохи рятує від суворої реальності.
Хочеться сподіватися, що частина батьків зараз є у ресурсі, щоб подарувати своїм дітям трохи радості та маленьке диво. Але ж деяким складно. Напевно тим, хто розмовляє з Богом чи Дідом Морозом і просить дива, головного дива, а дива не відбувається і гул сирен, як і раніше, лунає, а тривога поглиблює зморшки на улюбленому обличчі... Окремим діткам, хто зіткнувся з травмою, з горем, з втратою, спочатку потрібно час залікувати рани. Прошу про те, щоб поряд виявилися дуже уважні та люблячі люди.
Чому дорослим так важливо не втратити здатність мріяти?
Тому що це про образ майбутнього та його авторство теж. Безумовно, складно це робити, коли життя зруйновано вщент великими силами, і його будувати знову, але життєво необхідно. Така здатність розширює межі картини світу, а значить робить неможливе можливим, дозволяє побачити можливості там, де раніше вони навіть не передбачалися.
Отже, маленьке диво для дітей, щоб вони не втратили цю здатність – мріяти, і мрія для себе, щоб неможливе прокладало шлях до сьогодення. Сподіваюся, вам це вдалося чи ще вдасться. 1 січня – чудовий час для цього!
.
https://t.me/ol_livitskaya
https://www.instagram.com/ol.livitskaya
https://www.facebook.com/Livitskaya
.
#перемога #війна #радість #чудеса #дива #фантазії #новийрік #мрія #ольгаливицкая

З РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!

StillnessDeep — Tue, 03 Jan 2023 01:55:05 GMT

#livitskaya

Протилежність страху - не мужність, а радість..
Правда неодмінне поборе брехню.
Світло - переможе темряву!
З Різдвом Христовим!

З РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!

StillnessDeep — Tue, 03 Jan 2023 01:54:27 GMT

#livitskaya
Протилежність страху - не мужність, а радість..
Правда неодмінне поборе брехню.
Світло - переможе темряву!
З Різдвом Христовим!

СМАК ДО ЖИТТЯ

StillnessDeep — Mon, 02 Jan 2023 17:31:55 GMT

#livitskaya

Нещодавно захотілося зварити борщу. Ключове тут: захотілося. Так довгий час було взагалі не важливо, що поїсти і чи голодний ти, як давно приймав душ, як давно нормально висипався. Спорт? Про що ви? Багатьом із нас це не просто знайоме, прожили, хтось все ще проживає, хтось пристосовується до реалій електрики за графіком.
А тут і свята не за горами… Здавалося б, 24 лютого триває, чи було літо з його теплом, осінь із її фарбами?
Мабуть, найбільше до життя повертають діти. Вони радіють, вони не все знають, та їм не треба.
І чекають, звичайно, Різдво та Новий рік, радіють ялинці та замовили подарунки. Чи можна позбавити дітей радості? Мабуть, не варто. Чи потрібно позбавляти себе радості? Чи варто дослідити те, що їй заважає? Чи є місце святу та радості, коли багато хто з нас проживає горе й втрати?
Говорили в ефірі Латвійського радіо вчора про це з Александра Плотникова у програмі: «Форма виразу». (Повтор можна послухати в Сб. 16:10 або у зручний час запис за посиланням – у верхньому коментарі)
Про те, що зараз важче даються останні півроку тим, хто колись уже проживав травми. Як важливо знижувати планку до себе і підтримувати себе, шукати підтримки в друзів і знайомих, не обривати контакти. Відновлювати ресурси, бути уважнішим до потреб, станів, почуттів.
Говорили про травму того, хто вижив, у зв'язку з чим провину відчувають українці, які виїхали з території України. Не говорили, але я додам, що у зв'язку з цим важливо розуміти, де зона мого впливу відповідальності, а де те, на що я не можу вплинути. І що в зоні моєї відповідальності так чи інакше знаходиться моє самопочуття. Тому бути уважним до себе важливо, важливо дозувати інформацію, відводити на це час, вибирати спосіб подачі новин.
Говорили про травму свідка, яку можуть отримати навіть ті, хто просто стежить за стрічкою новин щодня. І тоді питати себе: а що я можу зробити? І включатися, до волонтерської діяльності, на допомогу біженцям, донатити на ЗСУ, робити репост термінових та важливих запитів з фронту тощо.
Ми торкнулися теми Нового року, важливості дозволяти собі радість. Дозволяти взагалі собі те, що може раніше забороняв слідом за заборонами з дитинства. Дозволяти «мені можна», а потім брати на себе відповідальність за зміни «я можу». Говорили про втрату бажань і про те, як їх знову виявити. Як допомогти собі у цьому.
Дійсно, ключовою була думка про те, що світ не поділяється на біле та чорне, як спрощує наша психіка у ситуації виживання. Що одні емоції не відкидають інші. І якщо я дозволяю собі трохи радості, собі і приношу її до своєї сім'ї. Це не виключає моє співпереживання, біль та активну допомогу там, де це можливо.
.
https://t.me/ol_livitskaya
https://www.instagram.com/ol.livitskaya
https://www.facebook.com/Livitskaya
.
#війна #радість #меніможна #яможу #відповідальність #новийрік #різдво #ольгалівицька

ВКУС К ЖИЗНИ

StillnessDeep — Mon, 02 Jan 2023 01:17:39 GMT

#livitskaya

Недавно захотелось сварить борща. Ключевое здесь: «захотелось». Так долгое время было вообще не важно, что поесть и голоден ли ты, как давно принимал душ, как давно нормально высыпался. Спорт? О чем вы? Многим из нас это не просто знакомо, прожили, кто-то все еще проживает, кто-то приспосабливается к реалиям электричества по графику.
А тут и праздники не за горами… Казалось бы 24 февраля длится, было ли лето с его теплом, осень с ее красками? Пожалуй, больше всего, к жизни возвращают дети. Они радуются, они не всё знают, да им и не надо.
И ждут, конечно, Рождество и Новый год, радуются елочке и заказали подарки. Можно ли лишить детей радости? Пожалуй, не стоит. Нужно ли лишать радости себя? Или стоит поисследовать то, что ей мешает? Есть ли место празднику и радости, когда многие из нас проживают горе, утраты, потери?
Говорили в эфире Латвийского радио вчера об этом с Александра Плотникова в программе: «Форма выражения». (Повтор можно послушать в Сб. 16:10 или в удобное время запись по ссылке – в верхнем комментарии)
О том, что сейчас тяжелее даются последние пол года тем, кто когда-либо уже проживал травмы. Как важно снижать планку к самому себе и поддерживать себя, искать поддержки у друзей и знакомых, не обрывать контакты. Восстанавливать ресурсы, быть внимательнее к потребностям, состояниям, чувствам.
Говорили о травме выжившего, в связи с чем вину испытывают выехавшие с территории Украины украинцы. Не говорили, но я добавлю, что в связи с этим важно понимать, где зона моего влияния ответственности, а где то, на что я повлиять не могу. И что в зоне моей ответственности, так или иначе, находится мое самочувствие. Поэтому быть внимательным к себе важно, о важности дозировать информацию, отводить на это время, выбирать способ подачи новостей.
Говорили о травме свидетеля, которую могут получить даже те, кто просто следят за новостной лентой изо дня в день. И тогда спрашивать себя: а что я могу сделать? И включаться, в волонтерскую деятельность, в помощь беженцам, донатить на ЗСУ, делать репост срочных и важных запросов с фронта и т.д.
Мы затронули тему Нового года, важности разрешать себе радость. Разрешать вообще себе то, что может прежде запрещал вслед за запретами с детства. Разрешать «мне можно», а потом брать на себя ответственность за изменения « я могу». Говорили о потере желаний и о том, как их снова обнаружить. Как помочь себе в этом.
Действительно, ключевой была мысль о том, что мир не делится на белое и черное, как упрощает наша психика в ситуации выживания. Что одни эмоции не исключают другие. И если я разрешаю себе немного радости, себе и привношу ее в свою семью. Это не исключает мое сопереживание, боль и активную помощь там, где это возможно.
.
https://t.me/ol_livitskaya
https://www.instagram.com/ol.livitskaya
https://www.facebook.com/Livitskaya
.
#война #радость #мнеможно #ямогу #ответственность #новыйгод #рождество #ольгаливицкая