#ольгаливицкая

Ці слова говорила сама собі якийсь час тому. Успіхи ЗСУ надихають і надають сил усім без винятку і тим, хто залишився, і тим, хто виїхав. Малі перемоги великою ціною… Тому думаю ці слова не втрачають своєї актуальності. Перемога за нами! Питання часу. Допомагаємо! Підтримуємо один одного та ЗСУ! 
У цей час у кожного з нас багато втрат, у кожного українця відібрано життя, розмірене наповнене. Ворог намагається відібрати в нас все: будинки, простір смислів, мову, культуру, забрати право бути собою, бути господарями своєї землі, свого життя. 
Втрати, втрати, втрати. Близьких, будинків, майбутнього, планів. Плани, будинки, майбутнє можна відбудувати знову. Життя не повернути… 
Кажуть: Як раніше не буде. Це так: бо нас колишніх немає. Тому що близькість смерті, війна, втрати роблять цінне цінним, відкидаючи все те, що затуляло від нас найважливіше. 
Втрата, горе проживають через кілька етапів: 
Заперечення – "Ні, цього не може бути", "Через пару днів все повернеться", "Це якась помилка, зараз прийде звістка про те, що перше – було помилкою". 
Торг. «От якщо ми зараз ось так, уряд ухвалить якесь рішення, наче все закінчиться». Або «я зараз кричатиму на весь світ крізь вікно інтернету, мирні жителі вийдуть із протестами і все закінчиться». Гнів, спалахи емоцій, безсилля – зіткнення з реальністю, якою вона є. 
Горювання. Це шлях до прийняття, через біль, через страждання, часом через апатію та повну відсутність інтересу до життя. 
Адаптація. Потім він відновлюється, інтерес, поступово виникають нові завдання, в яких знову і знову ми знаходимо себе, своє застосування, нового в нових умовах. Адаптуємось до зміненої ситуації. Деколи знаходимо більше, ніж втратили: нові зв'язки, нові смисли, нового себе, сильнішого, мудрішого, глибшого для розуміння життя. 
Дати час часу – це про проживання втрати, про проживання горя. Як ніколи в цей період важливою є підтримка, підтримка близьких, підтримка своїх, підтримка себе самого. 
Останнє – це про те, щоб знизити планку і не вимагати від себе багато. Дозволити собі нічого не робити, коли немає сил чи бажання. Не звинувачувати себе, не соромити, якщо є такі патерни до себе. Час лікує рани. Часом залишаються рубці, що нагадують про себе потім усе життя. Але час справді лікує та обнадіює, знову і знову! 
А тепер ще й новини! Кожен день наближає день Перемоги! 
. 
https://t.me/ol_livitskaya 
https://www.instagram.com/ol.livitskaya
 https://www.facebook.com/Livitskaya 
. 
#прийняття #очікування #війна #сила #надія #психотерапія