#ольгалівицька

Перестало боліти, болить щодня, вже не болить, тупий біль, порожнеча...
Іноді біль, як заноза, ми можемо і не знати про неї або не помічати, але вона свербить і затьмарює будь-який момент.
Іноді біль як бур, який входить у наше нутро, руйнуючи нас дощенту, навіть якщо ми звикли з ним жити і майже зроднилися з ним. 
Коли варто зайнятися пошуком джерела болю у собі? 
Коли життя затьмарене, коли давно немає радості, навіть якщо об'єктивно все гаразд. 
«Я давно не сміялася/ся!» - Теж привід для цього. 
З якими б складнощами не стикалася доросла людина, вирішуючи свої життєві завдання, в її житті має залишатися місце для радості. «Якщо ... Читать дальше »

#ольгаливицкая

Перестало болеть, болит каждый день, уже не болит, тупая боль, пустота…

Иногда боль, как заноза, мы можем и не знать о ней или не замечать, но она зудит и омрачает любой момент. 
Иногда боль как бур, который входит в наше нутро, разрушая нас до основания, даже если мы привыкли с ним жить и почти сроднились с ним.  
Когда стоит заняться поиском источника боли в себе? 
Когда жизнь омрачена, когда давно нет радости, даже если объективно все в порядке. 
«Я давно не смеялась/ся!» - тоже повод для этого. С какими бы сложностями не сталкивался взрослый человек, решая свои жизненные задачи, в его жизни должно оставаться место для радости. &l ... Читать дальше »